Ділова гра

clipart of 15186 sm 2«Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості», – саме ці слова Василя Сухомлинського стали покликом для обговорення у колі професорсько-викладацького складу кафедри банківської справи. Круглий стіл відбувся 2 квітня з ініціативи к.е.н., доц. Стечишин Т. Б. Вона й виступила доповідачем.

У своєму виступі на тему: «Ділова гра як форма проведення занять
з дисципліни «Банківська справа» Тетяна Богданівна зазначила, що гра – це форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого у соціально закріплених способах здійснення предметних дій. І якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі. Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання. Тому важливе значення має форма проведення занять, насамперед, щоб зацікавити предметом, не втратити інтерес до навчання та у цікавій формі здобувати потрібні навики для подальшого їх втілення у практичній діяльності.

Доповідач зазначила, що у вищих навчальних закладах виділяють дві форми проведення занять: традиційні  і нетрадиційні (ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажування та проблемна лекція).

Ділова гра – це форма відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності,  моделювання  систем відносин, репетиція виробничої чи громадської діяльності людини. Вона дає можливість відтворити практично будь-яку конкретну ситуацію, що дозволяє краще пізнати психологію людей, стати на її місце, зрозуміти, що ними рухає в той чи інший момент реальної ситуації. Для неї характерна наявність проблемної ситуації, ролей і рольових цілей, колективна дія, імітація професійної діяльності.

Доповідач зазначила, що ділову гру можна проводити з метою мотивації вивчення нового матеріалу та актуалізації знань і вмінь студентів; під час вивчення нового матеріалу; після вивчення теоретичного матеріалу; протягом декількох  уроків теми на основі довготривалої ділової гри. Також Тетяна Богданівна розповіла про характерні ознаки та основні компоненти ділової гри. Вона зауважила, що для того, щоб створити  таку гру, потрібно мати чітке уявлення про складові частини гри: стандарти правил і використання їх у грі, алгоритм ділової гри, рольове моделювання, етика майстра гри і т.п.

Насамкінець, Т. Б. Стечишин поділилася власним досвідом щодо проведення занять в ігровій формі з дисципліни «Банківська справа». Присутні прийняли рішення активно впроваджувати ділові ігри у практику викладання.

Отже,   гра – це  спеціально  організоване керування,  що  інтегрує фахову діяльність викладача та пошукову активність студентів, спрямоване  на  взаємне формування і відпрацьовування  знань, умінь, навичок і норм. «Гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу» (М. Вашуленко).