Вплив інфляції на економічний розвиток – зло чи благо?

DSC 0766У середу, 10 квітня,  учасники студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Грошова парадигма» провели науковий семінар на тему: «Вплив інфляції на економічний розвиток – зло чи благо?»

На засіданні були присутні куратори гуртка: к.е.н., доцент Малахова О. Л. та к.е.н., доцент Іващук О. О. та викладачі кафедри банківської справи к.е.н., доцент Ганна Романівна Балянт і к.е.н., доцент Тетяна Богданівна Стечишин. На заході були запрошені студенти 2 курсу Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ та  їхній куратор к.е.н., викладач Тетяна Валеріївна Запаранюк.

Перед семінаром для студентів Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ярослав Іванович Чайковський провів цікаву  та змістовну екскурсію у музеї грошей.

Розпочала науковий захід із вступними словами Голова гуртка Марія Дідик, підкресливши актуальність теми семінару. Вона зазначила, що інфляція є складним багатоаспектним явищем, яке властиве у тій чи іншій мірі всім країнам: як розвиненим й тим, що розвиваються, так і країнам перехідної економіки. Прийнято вважати, що інфляція виникає в сфері обігу грошових коштів, тому й обирають ті чи інші інструменти для боротьби з нею. Більшість країн борються з даною проблемою за допомогою відповідних монетарних інструментів. Насамперед, вони намагаються зменшити обсяг грошової маси, частіше всього з допомогою ставки рефінансування або норм резервування.

На заході першою доповідала студентка 2 курсу Анастасія Гаврилюк, яка зауважила, що інфляція як економічне явище органічно пов’язана з виникненням і функціонуванням грошей. Сутність цього явища виражається в переповненні каналів обігу грошовою масою понад потрібною їх кількістю для обслуговування ринку. А це викликає знецінення грошей, падіння їх купівельної спроможності, зростання цін на товари і послуги. При інфляції порушуються сталі пропорції в цінах на товари і послуги, продавцю і покупцю стає все складніше прийняти оптимальне економічне рішення.

Студентка відмітила, що зростання рівня інфляції, зазвичай, зумовлюється низкою чинників, які можуть різнитися в тій або іншій країні. Однак серед основних факторів виявлено наступні:  зростання цін на товари першої необхідності i продукти харчування; зростання внутрішніх i світових цін на ресурси, що зумовлює інфляцію імпорту; підвищення вартості багатьох послуг, зокрема послуг у сфері житлово-комунального господарства, будівництва та транспорту;  зростання рівня доходів населення, що є наслідком зростанням заробітної плати; збільшення державного дефіциту та державного боргу; кризові явища у валютній та фінансовій системах.

Доповідач проаналізувала розмір та динаміку цього показника за останні роки. Вона також зазначила, що НБУ зробив прогноз щодо інфляції на кінець 2019 р. на рівні 6,3%. Зниження інфляції відбудеться, насамперед, завдяки жорсткій монетарній політиці Національного банку.

Продовжила розгляд даної теми студентка 4 курсу Віта Слободецька, яка зауважила, що за допомогою інфляції держава може покрити свої непродуктивні, як правило, витрати. Через інфляцію встановлюється так званий емісійний податок. Так держава може отримати потрібні кошти за коротший термін, ніж за введення офіційних податків, або через збільшення державного боргу.

Студентка зазначила, що жоден центральний банк не прагне досягти саме нульової інфляції. За підтримки інфляції на цьому рівні економіка стає негнучкою і схильною до криз через причини. При утриманні інфляції на рівні близькому до нульового зростає ймовірність переходу до дефляції, яка є таким самим негативним економічним явищем, як і висока інфляція.

Було сказано, що у світовій практиці є багато прикладів, коли значні зусилля з досягнення низької інфляції не зумовили збільшення ВВП, а висока інфляція не стала перешкодою для економічного зростання.

На засіданні члени гуртка разом із викладачами перейшли до обговорення даної теми. А також було розглянуто негативний досвід Венесуели. Зокрема, за історичними рекордами за рівнем інфляції Венесуела стала в один ряд із Німеччиною 1919-1923 років (Веймарська республіка) і Зімбабве. Динаміка ВВП в останні кілька років набуває від’ємних значень. Станом на сьогодні гіперінфляція у Венесуелі становить 2,7 млн. %, а за прогнозами МВФ до кінця 2019 року може зрости до 10 млн. %.

Підсумувала результати наукового заходу Голова гуртка Марія Дідик, подякувавши доповідачам за цікаві виступи та усім учасникам за обговорення теми наукового семінару.

Автор: студентка 2 курсу ФББ

Яна Гробець.