«Фінансові бої»

IMG fb9e31f7365ebf26514d656d64af2103 V13 листопада у рамках «Тижня фінансової грамотності» учасники та викладачі студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Банківський аналітик» Тернопільського національного економічного університету організували просвітницький захід для учнів 11-х класів Тернопільської загальноосвітньої школи № 16 імені Володимира Левицького з метою стимулювання учнівської молоді до застосування фінансових знань в процесі формування фінансової культури та  професійного самовизначення.
Модератором заходу виступила к.е.н., доцент кафедри банківської справи Забчук Галина Михайлівна, а також учасники студентського наукового гуртка «Банківський аналітик» Безкоровайний Євген, Гнатів Ольга та Глухий Микола.      
В умовах сьогодення сучасний освітній процес вимагає впровадження інновацій, які сприяють формуванню всебічно розвиненої особистості, тому особливої актуальності набуває питання компетентності у економічних питаннях.
Саме тому першим етапом у проведенні даного заходу виступило інтелектуальне змагання «Фінансові бої», яке було націлене на підвищення рівня фінансової грамотності учасників в процесі пошуку відповідей на цікаві питання та виявлення найсильніших в розумінні своїх прав як споживачів банківських послуг. 
Надалі учні мали змогу ознайомитись з особливостями глобальних сервісів безконтактної оплати за допомогою смартфонів та застосувати отримані знання на практиці, оскільки  в умовах сьогодення бути обізнаним у сфері банківських послуг та продуктів надзвичайно важливо. 
Нині підвищення рівня фінансової грамотності громадян є запорукою успішного майбутнього нашої держави і підтверджує той факт, що формування фінансової культури позитивно впливає як на рівень життя населення, так і на створення сприятливого клімату для розвитку економіки.      

Автор: студентка ФББ Ольга Гнатів.

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html#sigFreeIdf0d0296dfe

«Банківські ризики в умовах посилення фінансової нестабільності – вітчизняний та зарубіжний досвід»

11111У понеділок, 12 жовтня, учасники студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Грошова парадигма» провели науковий семінар на тему: «Банківські ризики в умовах посилення фінансової нестабільності – вітчизняний та зарубіжний досвід».

На засіданні були присутні куратори гуртка: к.е.н., доцент Малахова О. Л. та к.е.н., доцент Іващук О. О. та викладачі кафедри банківської справи к.е.н., доцент Галіцейська Ю. М. та к.е.н., доцент Чайковський Я. І.

Розпочала науковий захід зі вступними словами Голова гуртка Марія Дідик, підкресливши актуальність даної теми. Зокрема вона зазначила, що будь-яка економічна діяльність супроводжується численними ризиками, у  тому числі й банківська, за своєю природою пов’язана з ризиками, що виникають за різних обставин. З’ясування  сутності цих ризиків, правильне оцінювання й ефективне управління ними дає змогу уникнути або значно зменшити неминучі втрати, які виникають у банківській діяльності внаслідок їх реалізації.

На заході першою доповідала студентка 3 курсу Мар’яна Бурмій, яка  охарактеризувала банківські ризики в Україні. Студентка зазначила, що    ризики банківської діяльності випливають із специфіки банківської діяльності, що здійснюється в умовах ринкових відносин, і означають імовірність одержання доходів, менших від очікуваних, зниження вартості активів. Підвищені банківські ризики призводять до значних фінансових утрат і, як наслідок, до банкрутства банків.

Було сказано, що  найбільший збиток банківська система України отримала за результатами 2016  р.  через   відрахування до резервів. У 2017  р.  банківська система також отримала збиток,  але він значно скоротився в порівнянні із 2016 р. За 2017 рік сектор також був збитковий (24,4 млрд. грн.), збиток сформували в основному декілька банків, зокрема Приватбанк та два банки з російським капіталом. Кількість збиткових банків скоротилася з 33 у 2016 р. до 18 одиниць у 2017 році. А тих, які мають операційний збиток до відрахувань у резерви, - з 23 до 14. Більшість експертів, а також НБУ у своєму аналітичному звіті вважають, що банківська система у 2016 році досягла «дна», а у 2017 році майже очистилася  від «зайвих» банків.

Отримані дані свідчать про необхідність удосконалення сучасних методів управління і мінімізацію банківських ризиків, оскільки сутністю та проявом ризику є єдність окремих різновидів ризиків, що виділяються залежно від характеру причин їх виникнення та напрямів їх прояву у процесі банківської діяльності.

А також студентка зазначила, що побудова комплексної системи ризик-менеджменту в банках є однією з основних складових створення надійних та ефективних систем управління банком. Система ризик-менеджменту банку повинна визначати всі рішення та дії, які вживаються з метою уникнення, зменшення ризику, переносу його на іншу ділянку, страхування, установлення лімітів ризику або відвертого його прийняття.

Продовжила розгляд даної теми студентка 3 курсу Христина Тріщ, яка зазначила, що сутність системи управління ризиками полягає у тому, що нагляд за банківською діяльністю є комплексом взаємопов’язаних дій, направлених на підтримку стабільності банківської системи, попередження системних ризиків (наприклад, банкрутства банків), а також захист інтересів вкладників і кредиторів.

Оцінка ризику в системі  оцінки ризиків  має  відображати  як дійсні,  так і  потенційні  параметри ризику банку.  На цій оцінці базується стратегія і  дії служби банківського нагляду. Вона також створює  підґрунтя для обговорення стану банку із його керівниками та членами спостережної ради банку і  допомагає забезпечити ефективнішу   роботу  служби  банківського  нагляду  (інспектування, безвиїзний нагляд тощо).

Було зауважено, що впровадження якісно нового підходу щодо управління функціональними ризиками через комплаєнс-контроль є доцільним з точки зору ефективності та рентабельності, оскільки запровадження комплексних систем управління ризиками дозволить уникати дублювання функцій та забезпечить повне виконання поставлених завдань з мінімізації прояву ризиків, значно зменшуючи операційні витрати банку.

На засіданні члени гуртка разом із викладачами дискутували про застосовування адекватних методологічних підходів до оцінки ризиків банківської системи. А також гуртківці розглянули та проаналізовали досвід зарубіжних країн у застосуванні банківського нагляду та регулювання і можливості його використання в Україні.

Підсумувала результати наукового заходу Голова гуртка Марія Дідик, подякувавши доповідачам за цікаві виступи та усім учасникам за обговорення теми наукового семінару.

Автор:т студентка 2 курсу ФББ Яна Горобець.

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html#sigFreeId73e7bec63b

Розширюємо горизонти фінансової грамотності!

DSC 05155 листопада 2018 р. студенти та викладачі кафедри банківської справи провели просвітницький захід в межах всесвітнього дня заощаджень та тижня фінансової грамотності для студентів третього курсу Чортківського коледжу економіки та підприємництва та Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ.

День заощаджень був заснований для інформування людей по всьому світу про те, як заощадити свої гроші в банку, а не тримати його під матрацом. Метою проекту «Тиждень фінансової грамотності» є заохочення громадян до участі в ефективному управлінні власним бюджетом, прийняття впевнених та зважених фінансових рішень відповідно до життєвих обставин. Модераторами даного заходу виступили к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ольга Олегівна Іващук та  к.е.н., доцент кафедри банківської справи Олена Леонідівна Малахова. До дійства долучилися й учасники студентського наукового гуртка «Грошова парадигма» Дідик Марія та Слободецька Віта.

Студенти мали змогу послухати інформацію про те, як правильно заощаджувати, вести сімейний або власний бюджет та для чого це потрібно. Заощадження – це передусім корисна звичка, яку краще виховувати в ранньому віці. Але навіть при мінімальному доході ефект від заощадження буде відчутним. Студентами наукового гуртка проведено гру «Кораблик», основним завданням якої було закріплення отриманих знань.

Кожен свідомий українець має зрозуміти, що бути фінансово грамотним сьогодні не лише престижно та модно, але і вкрай необхідно. Проведення таких заходів не тільки сприяє підвищенню рівня фінансової грамотності населення України, підвищенню якості банківських продуктів та фінансових послуг, а й посилює довіру до банківської системи. Адже фінансова грамотність – це знання, необхідні сучасній людині для комфортного життя у динамічному світі фінансів. Це – вміння та навички, що дають змогу безпечно користуватись усіма фінансовими послугами, заощаджувати та примножувати власні кошти. Фінансово грамотні громадяни – це основа заможної, щасливої та фінансово незалежної країни.

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html#sigFreeId0fb6a1bc2b

Екскурсія до Музею грошей

IMG 54fa1de8fd9501ed1e98dde5058bcd16 VМузей — це місце, де зустрічаються сьогодення і минуле. Коли проходиш по його залах, то відчуваєш, як дух часів, що пішли, наповнює тебе.

У середу, 7 листопада 2018 року, студенти другого курсу спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування» Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола перенеслися у минуле, де к.е.н., доцент кафедри банківської справи Я. І. Чайковський  ознайомив гостей з експозицією Музею грошей факультету банківського бізнесу Тернопільського національного економічного університету. Екскурсія спрямована на висвітлення історичних аспектів та підвищення рівня фінансової грамотності населення.

Екскурсовод розповів, що музейна колекція (предмети нумізматики і боністики) відображає грошовий обіг на теренах України з найдавніших часів до сьогодення та представив експозицію музею за хронологічним принципом, зокрема, починаючи від примітивних товарів, які виконували функції грошей, і закінчуючи національною грошовою одиницею сучасної України – гривнею.

Ярослав Іванович зауважив, що матеріали музею відображають більш як тисячолітню історію гривні та інших грошових знаків, які перебували в обігу в різні часи на території України. Зокрема:

  • монети грецьких міст Північного Причорномор’я;
  • монети Римської імперії I – III ст. н.е.;
  • перші монети Київської Русі – срібляники;
  • срібні злитки Київської Русі (гривні) так званого «безмонетного періоду»;
  • монети країн Західної Європи XV – XVII ст.;
  • копійки Московського царства та металеві і паперові гроші Російської імперії;
  • гроші часів Української Народної Республіки 1917 – 1920 рр.;
  • грошові знаки Польщі та Німеччини;
  • радянські рублі та червінці;
  • етапи проведення грошових реформ;
  • купоно-карбованці перших років незалежності України;
  • гривні незалежної України 1996 – 2018 років;
  • колекція пам’ятних та ювілейних монет колишнього Радянського союзу;
  • колекція пам’ятних та ювілейних монет України;
  • експозиція назв грошових одиниць багатьох країн світу.

Після екскурсії Я. І. Чайковський показав презентацію на тему «Історія української грошової одиниці».

Природно, що цікава екскурсія викликала у студентів жвавий інтерес, по закінченні якої екскурсовод відповів на численні запитання щодо зменшення розрахунків готівкою та збільшення безготівкових платежів за допомогою сучасних smart-карток, безконтактних платіжних карток, електронних грошей.

Висловлюємо подяку викладачу економічних дисциплін Галицького коледжу імені В’ячеслава Чорновола Тетяні Богданівні Колісник за організацію студентів на екскурсію та Віталію Ярославовичу Рудану за допомогу в підготовці до проведення екскурсії.

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html#sigFreeId54b1bec69f

 

 

«Стратегічні орієнтири розвитку банківської системи України»

seminar131 жовтня   2018 року з ініціативи професорсько-викладацього колективу кафедри банківської справи відбувся науковий семінар на тему: «Стратегічні орієнтири розвитку банківської системи України».

Розвиток банківського сектору є необхідною умовою належного функціонування економіки будь-якої держави, від ефективності функціонування якого, його фінансової стійкості та здатності протистояти кризовим явищам вирішальною мірою залежать перспективи економічного розвитку країни загалом. Лише через ефективну банківську систему можна здійснити реструктуризацію економіки, якої так потребує Україна. У розвинутих країнах банківська система виступає джерелом економічного зростання. На жаль, в умовах України вона ризикує стати тягарем для українських платників податків та інструментом виведення коштів. Саме цим й визначається актуальність обраної теми семінару.

Доповідачами виступили к.е.н., доцент Чайковський Я. І. та к.е.н., доцент Метлушко О. В.

У своїй доповіді на тему: «Банківська система України: причини банківської кризи, сучасний стан та необхідність розробки стратегічних орієнтирів розвитку» Ярослав Іванович зазначив, що протягом 2014-2017 рр. вітчизняний банківський сектор зіткнувся з комплексом проблем, основна частина яких носить загальноекономічний характер, друга пов’язана з функціонуванням банківської системи, а третя спричинена неефективною політикою Національного банку України. В Україні розвиваються три види криз – фінансово-економічна, валютна і банківська. У результаті системних інституційних і структурних проблем, які не вирішені впродовж багатьох років, Україна в 2017 р. зайняла 81 місце з 137 країн за рейтингом глобальної конкурентоздатності.

Він окреслив найважливіші проблеми валютного ринку, серед яких високий рівень доларизації, девальвація національної грошової одиниці, негативне сальдо рахунку поточних операцій, обмежений рівень золотовалютних резервів Національного банку України та ін.

Доповідач також зосередив увагу на найвагоміших тенденціях розвитку вітчизняного банківського сектору та ознайомив присутніх з досвідом країн Європейського Союзу щодо стратегічних орієнтирів банківської системи.

У своїй доповіді на тему: «Драйвери розвитку банківської системи: підтримка економічного зростання  та доступні кредити» Метлушко О. В. визначила головну стратегічну мету реформування банківського сектору, котра полягає в тому, що він має стати фінансово стабільною, прибутковою системою, яка виконує функцію оптимального перерозподілу фінансових ресурсів в економіці і є головним кредитором економічного розвитку країни.

Доповідач охарактеризувала основні напрямки, що сприятимуть досягненню поставленої мети, серед яких: пожвавити банківське кредитування економіки шляхом забезпечення доступності кредитів для індустріального сектору, формування адекватної вітчизняним реаліям системи управління кредитними ризиками, провадити Національним банком ефективну монетарну політику і політику банківського регулювання, посилити захист прав кредиторів, позичальників та інвесторів;  сприяти кредитуванню агросектору, середнього та малого бізнесу; підвищити довіру економічних суб’єктів до банківської системи і розширити можливості залучення коштів до неї, створити механізми та інструменти довгострокового фінансування економіки; запровадити ефективну стратегію і тактику розвитку державних банків та ін.

Тема семінару надзвичайно актуальна, тому й викликала жваву дискусію серед присутніх. Підсумовуючи, зазначили, що для того, щоб банківська система функціонувала фінансово стабільно, була прибутковою, виконувала функцію оптимального перерозподілу капіталу в економіці, необхідні стратегічні орієнтири її розвитку з врахуванням зарубіжного досвіду.