«Репутаційні ризики у банківському бізнесі: проблеми та шляхи мінімізації»

viber image 2019 04 11 17.36.5311 квітня 2019 року учасники СНГ кафедри банківської справи «Банківський аналітик» провели науковий семінар на тему: «Репутаційні ризики у банківському бізнесі: проблеми та шляхи мінімізації». Зі вступним словом виступила голова гуртка Ольга Гнатів, представивши присутніх на заході: к.е.н., доцента Чайковського Я.І. та кураторів гуртка к.е.н., доцента Забчук Г.М. і  к.е.н., доцента Сороківську З.К.        

Зокрема, Ольга наголосила, що в умовах сьогодення виникає об’єктивна необхідність аналізу, якісної і кількісної оцінки величини ризиків банківського сектора внаслідок наявності чіткого взаємозв’язку між станом банківської системи й економічним ростом країни. Процеси фінансової глобалізації, лібералізації руху капіталів, концентрації банками значних обсягів капіталу, активів та зобов’язань, що характеризуються великим обсягом і складністю операцій, системною пов’язаністю та складною замінністю, призводять до виникнення та накопичення великої кількості ризиків, одним з яких є репутаційний. В силу цього, на сьогодні позитивна ділова репутація фінансового посередника виступає індикатором суспільної довіри до фінансового сектору на інституційному рівні.

Із змістовними та ґрунтовними доповідями виступили: Гнатів Ольга та Ващук Ірина.

У доповіді на тему: «Теоретичні засади репутаційного ризику як індикатора суспільної довіри» студентка групи  ФБСм- 11 Гнатів Ольга зазначила, що даному етапі у теорії та практиці ризик-менеджменту цьому індикатору не приділяється належна увага: репутаційний ризик є недостатньо дослідженим, тому недооцінюється більшістю фахівців і топ-менеджерів банків. Однак аналіз функціонування вітчизняних та іноземних банків в Україні свідчить, що в умовах конкуренції на ринку банківських послуг саме репутаційний ризик серед нефінансових ризиків здобуває все більшого значення, тому що його недооцінка й ігнорування призводять до досить катастрофічних для банків наслідків, в тому числі й банкрутства.  

Також студентка зазначила, що репутація – це нематеріальний актив, який, по-перше, відображає суспільну оцінку діяльності суб’єкта основними зацікавленими сторонами, по-друге, визначає його конкурентну позицію на ринку. Репутаційний ризик банку передбачає можливість понесення банком збитків через формування у думці суспільства негативної інформації про банк, що спричинено, у свою чергу, низькими фінансовими результатами, недостатністю регулятивного капіталу, неякісними продуктами або некомпетентним персоналом.

 
Таким чином, для банківської діяльності, економічний зміст якої ґрунтується на довірчих відносинах і передбачає позитивну ділову репутації всіх її учасників, проблема точної ідентифікації та моніторингу репутаційних ризиків є особливо важливим завданням, як на стратегічному, так і оперативному рівнях роботи банку. Також, Ольга простежила взаємозв’язок репутації, іміджу, бренду та репутаційного ризику, а також сформувала комплексний підхід до розуміння сутності досліджуваного поняття.   

Із доповіддю на тему: «Шляхи запобігання та мінімізації репутаційного ризику» виступила Ващук Ірина, студентка групи ФБС-22. Вона наголосила на тому, що для банків ризик втрати ділової репутації негативно відображається на усій його діяльності, з огляду на те, що природа банківського бізнесу базується на підтриманні довіри кредиторів, вкладників, інших фінансових партнерів. Тому, коли репутація знаходиться під загрозою, працівники повинні діяти швидко і відповідально, роблячи все в межах своїх повноважень аби позитивно впливати на громадські ідеї, а саме:

  • зрозуміти очікування зацікавлених сторін;
  • зосередження уваги на позитивному іміджі та спілкуванні;
  • створення планів реагування за непередбачених обставин тощо.
            Також студентка зазначила, що в умовах сьогодення репутаційні ризики набувають все більшого значення і повинні враховуватись при виборі ефективної і безпечної стратегії будь-якого банку, підприємства чи торгівельної мережі. У зв’язку з цим підвищення ефективності управління репутаційними ризиками стає надзвичайно актуальною проблемою економіки та сучасного менеджменту. Тому в кризових умовах втримати свої позиції досить часто допомагають саме раніше сформована репутація і завойована довіра акціонерів,партнерів. Клієнтів, а також робота з ідентифікації та мінімізації репутаційних ризиків.

Після виступу доповідаючих присутні взяли участь у жвавій дискусії. Голова СНГ Ольга Гнатів висловила подяку доповідачам за ґрунтовні виступи та усім учасникам круглого столу  за присутність та активну участь.

 

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html?limitstart=0#sigFreeIdb7214a2436

Вплив інфляції на економічний розвиток – зло чи благо?

DSC 0766У середу, 10 квітня,  учасники студентського наукового гуртка кафедри банківської справи «Грошова парадигма» провели науковий семінар на тему: «Вплив інфляції на економічний розвиток – зло чи благо?»

На засіданні були присутні куратори гуртка: к.е.н., доцент Малахова О. Л. та к.е.н., доцент Іващук О. О. та викладачі кафедри банківської справи к.е.н., доцент Ганна Романівна Балянт і к.е.н., доцент Тетяна Богданівна Стечишин. На заході були запрошені студенти 2 курсу Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ та  їхній куратор к.е.н., викладач Тетяна Валеріївна Запаранюк.

Перед семінаром для студентів Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ к.е.н., доцент кафедри банківської справи Ярослав Іванович Чайковський провів цікаву  та змістовну екскурсію у музеї грошей.

Розпочала науковий захід із вступними словами Голова гуртка Марія Дідик, підкресливши актуальність теми семінару. Вона зазначила, що інфляція є складним багатоаспектним явищем, яке властиве у тій чи іншій мірі всім країнам: як розвиненим й тим, що розвиваються, так і країнам перехідної економіки. Прийнято вважати, що інфляція виникає в сфері обігу грошових коштів, тому й обирають ті чи інші інструменти для боротьби з нею. Більшість країн борються з даною проблемою за допомогою відповідних монетарних інструментів. Насамперед, вони намагаються зменшити обсяг грошової маси, частіше всього з допомогою ставки рефінансування або норм резервування.

На заході першою доповідала студентка 2 курсу Анастасія Гаврилюк, яка зауважила, що інфляція як економічне явище органічно пов’язана з виникненням і функціонуванням грошей. Сутність цього явища виражається в переповненні каналів обігу грошовою масою понад потрібною їх кількістю для обслуговування ринку. А це викликає знецінення грошей, падіння їх купівельної спроможності, зростання цін на товари і послуги. При інфляції порушуються сталі пропорції в цінах на товари і послуги, продавцю і покупцю стає все складніше прийняти оптимальне економічне рішення.

Студентка відмітила, що зростання рівня інфляції, зазвичай, зумовлюється низкою чинників, які можуть різнитися в тій або іншій країні. Однак серед основних факторів виявлено наступні:  зростання цін на товари першої необхідності i продукти харчування; зростання внутрішніх i світових цін на ресурси, що зумовлює інфляцію імпорту; підвищення вартості багатьох послуг, зокрема послуг у сфері житлово-комунального господарства, будівництва та транспорту;  зростання рівня доходів населення, що є наслідком зростанням заробітної плати; збільшення державного дефіциту та державного боргу; кризові явища у валютній та фінансовій системах.

Доповідач проаналізувала розмір та динаміку цього показника за останні роки. Вона також зазначила, що НБУ зробив прогноз щодо інфляції на кінець 2019 р. на рівні 6,3%. Зниження інфляції відбудеться, насамперед, завдяки жорсткій монетарній політиці Національного банку.

Продовжила розгляд даної теми студентка 4 курсу Віта Слободецька, яка зауважила, що за допомогою інфляції держава може покрити свої непродуктивні, як правило, витрати. Через інфляцію встановлюється так званий емісійний податок. Так держава може отримати потрібні кошти за коротший термін, ніж за введення офіційних податків, або через збільшення державного боргу.

Студентка зазначила, що жоден центральний банк не прагне досягти саме нульової інфляції. За підтримки інфляції на цьому рівні економіка стає негнучкою і схильною до криз через причини. При утриманні інфляції на рівні близькому до нульового зростає ймовірність переходу до дефляції, яка є таким самим негативним економічним явищем, як і висока інфляція.

Було сказано, що у світовій практиці є багато прикладів, коли значні зусилля з досягнення низької інфляції не зумовили збільшення ВВП, а висока інфляція не стала перешкодою для економічного зростання.

На засіданні члени гуртка разом із викладачами перейшли до обговорення даної теми. А також було розглянуто негативний досвід Венесуели. Зокрема, за історичними рекордами за рівнем інфляції Венесуела стала в один ряд із Німеччиною 1919-1923 років (Веймарська республіка) і Зімбабве. Динаміка ВВП в останні кілька років набуває від’ємних значень. Станом на сьогодні гіперінфляція у Венесуелі становить 2,7 млн. %, а за прогнозами МВФ до кінця 2019 року може зрости до 10 млн. %.

Підсумувала результати наукового заходу Голова гуртка Марія Дідик, подякувавши доповідачам за цікаві виступи та усім учасникам за обговорення теми наукового семінару.

Автор: студентка 2 курсу ФББ

Яна Гробець.

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html?limitstart=0#sigFreeId9a4966d343

Ділова гра

clipart of 15186 sm 2«Гра – це іскра, яка запалює вогник допитливості», – саме ці слова Василя Сухомлинського стали покликом для обговорення у колі професорсько-викладацького складу кафедри банківської справи. Круглий стіл відбувся 2 квітня з ініціативи к.е.н., доц. Стечишин Т. Б. Вона й виступила доповідачем.

У своєму виступі на тему: «Ділова гра як форма проведення занять
з дисципліни «Банківська справа» Тетяна Богданівна зазначила, що гра – це форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямована на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, фіксованого у соціально закріплених способах здійснення предметних дій. І якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі. Отже, гра, її організація – ключ в організації виховання. Тому важливе значення має форма проведення занять, насамперед, щоб зацікавити предметом, не втратити інтерес до навчання та у цікавій формі здобувати потрібні навики для подальшого їх втілення у практичній діяльності.

Доповідач зазначила, що у вищих навчальних закладах виділяють дві форми проведення занять: традиційні  і нетрадиційні (ділова гра, розігрування ролей, аналіз конкретних ситуацій, активне програмове навчання, ігрове проектування, стажування та проблемна лекція).

Ділова гра – це форма відтворення предметного і соціального змісту професійної діяльності,  моделювання  систем відносин, репетиція виробничої чи громадської діяльності людини. Вона дає можливість відтворити практично будь-яку конкретну ситуацію, що дозволяє краще пізнати психологію людей, стати на її місце, зрозуміти, що ними рухає в той чи інший момент реальної ситуації. Для неї характерна наявність проблемної ситуації, ролей і рольових цілей, колективна дія, імітація професійної діяльності.

Доповідач зазначила, що ділову гру можна проводити з метою мотивації вивчення нового матеріалу та актуалізації знань і вмінь студентів; під час вивчення нового матеріалу; після вивчення теоретичного матеріалу; протягом декількох  уроків теми на основі довготривалої ділової гри. Також Тетяна Богданівна розповіла про характерні ознаки та основні компоненти ділової гри. Вона зауважила, що для того, щоб створити  таку гру, потрібно мати чітке уявлення про складові частини гри: стандарти правил і використання їх у грі, алгоритм ділової гри, рольове моделювання, етика майстра гри і т.п.

Насамкінець, Т. Б. Стечишин поділилася власним досвідом щодо проведення занять в ігровій формі з дисципліни «Банківська справа». Присутні прийняли рішення активно впроваджувати ділові ігри у практику викладання.

Отже,   гра – це  спеціально  організоване керування,  що  інтегрує фахову діяльність викладача та пошукову активність студентів, спрямоване  на  взаємне формування і відпрацьовування  знань, умінь, навичок і норм. «Гра – це є творчість, гра – це є праця, а праця – шлях дітей до пізнання світу» (М. Вашуленко).

Щиро вітаємо з перемогою!

IMG 2473Упродовж 5 квітня 2019 р. у Державному вищому навчальному закладі «Університет банківської справи» м. Харків відбувся 2 тур Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з банківської справи. На розгляд галузевої конкурсної комісії надійшло 54 студентські наукові роботи з 33 вищих навчальних закладів.

Студентка 4 курсу факультету банківського бізнесу Шикеринець Ілона, презентувавши результати наукової роботи на тему: «Ефективність впливу монетарної політики на стабільність банківської системи», науковий керівник - к.е.н., доцент кафедри банківської справи Балянт Г.Р., здобула перемогу і нагороджена дипломом II ступеня.

Щиро вітаємо Ілону та її наукового керівника з перемогою! Бажаємо натхнення та успіхів у подальшій науковій діяльності!

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html?limitstart=0#sigFreeIdd089be72d0

«Новітні банківські продукти на фінансовому ринку. Вітчизняний та міжнародний досвід».

viber image 2019 03 21 21.30.5319 березня 2019 року з ініціативи СНГ кафедри банківської справи «Банківський аналітик» провели круглий стіл на тему: «Новітні банківські продукти на фінансовому ринку. Вітчизняний та міжнародний досвід». Зі вступним словом виступила голова гуртка Ольга Гнатів, представивши присутніх на заході: к.е.н., доцента Метлушко О. В., к.е.н., доцента Стечишин Т. Б. та кураторів гуртка к.е.н., доцента Забчук Г. М. і  к.е.н., доцента Сороківську З. К. У заході також взяли участь студенти Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ.

Зокрема, Ольга наголосила, що сьогодні фінансові системи окремих країн, як й інші сторони економіки, удосконалюються і прогресують у контексті розвитку глобалізації, тому цілком виправданою виступає об’єктивна необхідність впровадження інноваційних банківських продуктів та послуг у банківській сфері. Відбуваються кардинальні трансформації за багатьма показниками в різних напрямках міжнародного бізнесу та економіки, при цьому все активніше поширюються передові цифрові технології, які сьогодні розвиваються швидше, ніж світове законодавство, що регулює ці процеси. Тому, в даному контексті, цілком виправданою є спрямованість переходу українських банків на перспективнішу форму роботи з клієнтами – надання швидких, комплексних банківських послуг, що в умовах нестабільної економіки, дозволяє банкам виконувати властиві їм функції.

Із змістовними та ґрунтовними доповідями виступили: Руда Олена та Квасігрох Лілія.

У своїй доповіді на тему: «Міжнародні банківські продукти на фінансовому ринку» студентка групи  ФБСм-11 Руда Олена  наголосила, що в час інформаційного суспільства та швидкого зростання економічної та технологічної обізнаності людини, організації впроваджують нові ресурсні бази для задоволення нових потреб споживача. Так виникає потреба в інноваціях. У світовій практиці зазвичай виділяють наступні види банківських інновацій: 
         ✓ банківський продукт на нових сегментах ринку; 
         ✓ інновації як освоєння напрямів діяльності у нових сферах фінансового ринку;        
         ✓ нові методи управління готівкою та використання нових інформаційних технологій;

    ✓ модифіковані послуги фінансового посередництва, спрямовані на зниження операційних витрат та більш ефективне управління активами та зобов’язаннями;      
         ✓ нові продукти в традиційних сегментах позичкових капіталів.      
Світові тенденції банківських інновацій характеризуються цікавими технічними новинками і прагненням сформувати тісні та довготривалі відносини з клієнтами. Варто зауважити, що українські банки також слідують цим тенденціям, і деякі світові банківські інновації вже успішно використовуються на українському ринку. Тому важливими є подальші дослідження у цьому напрямі, адже впровадження банківських інновацій динамічний процес. До того ж не всі інноваційні рішення набувають масового характеру, а успішні банківські інноваційні рішення в одних країнах, можуть пройти непоміченими в інших.

Із доповіддю на тему: «Новітні банківські послуги в Україні» виступила Квасігрох Лілія, студентка групи ФБС-32. Вона наголосила, що сьогодні в банківській сфері загострюється необхідність активного впровадження інноваційних банківських продуктів і послуг. Банківські інновації не лише дозволяють залучити клієнтів, а й підвищують рівень конкурентоспроможності банку, сприяють задоволенню потреб клієнтів, що швидко змінюються під впливом науково-технічного прогресу. Лілія зазначила, що сучасні технології безконтактних розрахунків такі як MasterCard, PayPass і Visa payWave користуються надзвичайною популярністю на світовій платформі, в той час як більшість українських торгових мереж, в тому числі громадського харчування та автозаправних станцій, підтримують, здебільшого, технологію PayPass. Також, студентка дослідила особливості здійснення безконтактних платежів за допомогою додатків Google Pay і Apple Pay. .

Після виступу доповідаючих всі присутні взяли участь у жвавій дискусії, в тому числі і студенти Коледжу економіки, права та інформаційних технологій ТНЕУ. Голова СНГ Ольга Гнатів висловила подяку доповідачам за ґрунтовні виступи та усім учасникам круглого столу  за присутність та активну участь.

Автор:

студентка 4 курсу ФББ Грицуняк Ірина.

View the embedded image gallery online at:
http://bs.tneu.edu.ua/novyny.html?limitstart=0#sigFreeIdcd33b66063